Особливості спілкування з військовими

Спілкування з військовими має свої особливості. Важливо пам’ятати, що вони, як і всі інші люди, мають свої емоції та потреби. Проте контекст життя на війні значно відрізняється від мирного. Тому врахуйте таке:
Спокійний дружній тон. Емоційність і тембр голосу мають значення. Якщо ви схвильовані, спершу подбайте про власну стабілізацію, щоб не передати своє занепокоєння військовому.
Більше розуміння — менше звинувачень. Зараз саме час згладжувати гострі кути розмови та уникати звинувачень. Уся енергія військового має бути спрямована на виконання бойових завдань та виживання.
Ваша ініціатива. Будьте готові розповідати більше про свої справи. Військові не можуть ділитися деталями своєї роботи, тому розповідайте про те, що у вас відбувається.
Без порад щодо війни. Не потрібно навчати або критикувати дії військового чи командування. Краще залишити свої думки при собі.
Будьте другом. Це велике випробування невідомістю. Підтримуйте себе, щоб бути опорою для близьких.
Запитуйте про бажану турботу. Це допоможе будувати міцніші стосунки. 
Будьте поруч. Слухайте та підтримуйте, навіть якщо це вже третя розповідь однієї історії.
Основні «ні» у спілкуванні з військовим
«Як у тебе справи?». Це питання може викликати ступор, адже відповідати «добре» чи «погано» не завжди доречно. Краще розповідайте про себе.
«Мені наснився сон про тебе, хвилююся». Не перекладайте свої страхи на військового. Це може викликати непотрібну тривогу.
«Коли закінчиться війна?». На це питання неможливо дати відповідь.
Без воєнного сленгу. Деякі фрази можуть дратувати, тому краще уникати їх.
Не нав’язуйте регулярність зв'язку. У військових не завжди є така можливість. 
«Бережи себе». Це побажання часто використовують, але варто розуміти, що на війні єдине, що можна зробити — це спробувати вижити.